Чистіше життя та найкраще рішення для нафтогазової галузі промисловості
Війна в Україні прискорила зміну сюжетної лінії в історії про нафту і газ. Світ усвідомив, що не може жити без нафти і газу (НГ), особливо після того, як його довго і систематично лаяли і заганяли в куток, як неслухняне дитя, постійно засипаючи новинами про те, скільки шкоди було завдано через їх присутність і, що, він, світ, вже мав давно «померти».
Зростаючий попит на енергію, коли світ виходив із самовільного кокона державних локдаунів, які більше шкодили економіці, ніж допомагали запобігти поширенню Covid-19, спричинив тиск на підвищення цін на нафту з тієї простої причини, що зростання в постачанні відновлюваної енергії не здатне і близько задовольнити постійно зростаючий попит на енергоносії.
Високі ціни на енергоносії, ймовірно, утримуватимуться кілька років. Епоха енергетичного достатку з обмеженнями видобутку нафти, спрямованими на підтримку цін на нафту шляхом скорочення видобутку, звільнила місце для зростаючого дефіциту викопного палива. The Economist пише, що падіння інвестицій протягом останніх 10 років у видобуток нафти, природного газу та вугілля, а також скорочення капіталовкладень у нові шахти і нафтові свердловини ще більше посилять дефіцит енергії в наступні роки.
Зменшення інвестицій в забезпечення та підготовку майбутніх додаткових можливостей видобутку викопного палива було частково викликано падінням цін через надлишок пропозиції, але все більш вороже ставлення до викопного палива також призвело до того, що нафтогазові компанії відійшли від його розвідки до вивчення відновлюваних джерел енергії.
Проте ця різка зацікавленість альтернативними відновлюваними джерелами енергії може швидко згаснути після того, як вона набрала таких шалених обертів. Так, агентство Bloomberg опублікувало статтю, в якій говориться: «Біда в тому, що відновлювана енергія становить мізерну частку загального обсягу енергопостачання. Зростання відновлюваних джерел енергії і близько не відповідає зростанню загального світового попиту на енергоносії».
Так, прочитайте це речення ще раз.
«Зростання відновлюваних джерел енергії і близько не відповідає зростанню загального світового попиту на енергоносії».
“Саме Міжнародне енергетичне агентство (IEA) каже, що за нинішньої політики та темпів розвитку, інвестиції в нафту та газ щороку мають збільшуватися на сотні мільярдів доларів, щоб задовольнити ймовірний попит. А за відсутності таких інвестицій, чого дивуватися постійному підвищенню цін на енергоносії.»
Тому, «ми не можемо існувати як з [fossil fuels] так і без нього».
Посвіт надії для нафтогазової галузі промисловості
Це створило унікальну можливість для нафтогазових компаній довести, що енергетичні рішення на основі викопного палива не тільки залишаються важливими для задоволення енергетичних потреб, але й що їх можна реалізувати з набагато меншою шкодою для довкілля ніж у минулому. Вища ціна на нафту дає нафтогазовим компаніям стимул впроваджувати та розгортати технологічні інновації, які забезпечать їм прибутковість, навіть коли ціни знову падають.
Ключем до всього цього є потенціал Промислового інтернету речей (IIoT).
Nomura Holdings, найбільша компанія з управління активами в Японії, вважає, що IoT може зробити нафтові компанії більш прибутковими за ціни на нафту в 70 доларів США, ніж вони були за ціни на нафту в 100 доларів США. Nomura — не єдина компанія, яка бачить потенціал IIoT для нафтогазової галузі промисловості:
- За оцінками McKinsey, до 2025 року потенційний економічний вплив IoT може становити 4-11 трильйонів доларів СШІ на рік.
- Глобальне дослідження Deloitte та MIT Sloan Management Review показало, що нафтогазовий сектор є «найменш зрілою у цифровому відношенні» галуззю промисловості.
- Систематичний огляд літератури Про застосування промислового інтернету речей у нафтогазовому секторі, свідчить про те, що нафтогазова галузь може підвищити операційну ефективність за допомогою IIoT на 5% і скоротити експлуатаційні витрати на розвідку на 20%-30%. Це дослідження було проведено групою під керівництвом професора Девіда Бемфорда з Манчестерського столичного університету (MMU) на замовлення Vetasi.
Таким чином, масштаби переваг для нафтогазового сектору від застосування систем IIoT є величезними.
Для отримання додаткової інформації, ви можете завантажити новий пакет прикладних програм IBM Maximo
Промисловий інтернет речей і довкілля
Окрім забезпечення покращеного прибутку, IIoT та його програми здатні запобігти та обмежити нанесення шкоди довкіллю, втрати нафтогазового обладнання та життя працівників цих компаній.
Розлив 144 000 галонів сирої нафти не могли виявити протягом кількох годин
Розлив 144 000 галонів сирої нафти в море біля округу Орандж, штат Каліфорнія, у п’ятницю, 1 жовтня 2021 року, можна було б виявити набагато раніше, якби були задіяні додатки IIoT. Судновий якір, ймовірно, пошкодив трубопровід, що постачає нафту з платформи Elly корпорації Amplify Energy на нафтопереробний завод у порту Лонг-Біч.
Los Angeles Times (5 жовтня 2021 року) Los Angeles Times (5 жовтня 2021 року) повідомила, що нафтова компанія помітила падіння тиску, яке дозволило нафті безперешкодно витікати протягом кількох годин, лише наступного дня. В результаті, «кримінальними слідчими берегової охорони було ініційовано розслідування потенційної недбалості».
Цей розлив можна було виявити цифровим способом за допомогою автоматичних відключень насосів, якби були належним чином реалізовані доступні технології IIoT. Розвиток інтелектуальних клапанів і розумних датчиків, які забезпечують постійний потік цифрових даних у промисловому Інтернеті речей, може обмежити екологічний та економічний збиток від аварій і збоїв у нафтогазових галузях промисловості.
Інтегрована система інтелектуальних датчиків і клапанів, що передають постійні дані, які оцінюються за допомогою алгоритмів, отриманих за допомогою машинного навчання, могла б значно змінити навіть дві найкатастрофічніші події в історії нафтогазової галузі: пожежу на добувній платформі Piper Alpha у липні 1988 року та розлив нафти на буровій платформі Deepwater Horizon у 2010 році. Але, у той час ці технології не були розвинені і доступні на такому високому рівні, як зараз.
Перша сторінка The Scotsman [text box] у п’ятницю, 8 липня 1988 року, виглядала б набагато буденнішою, якби тоді був доступний Інтернет речей. Вихід з ладу розумного запобіжного клапана можна було б пов’язати з кібералгоритмами, які унеможливлювали б увімкнення насоса до його заміни.
У випадку з Deepwater Horizon оператори неправильно інтерпретували дані випробування тиском, і показання 1400 фунтів/кв. дюйм на бурильній трубі було проігноровано. Алгоритм не допустив би такої помилки. До того ж витік також не помітили вчасно. Про це міг би попередити сенсорний моніторинг надходження води та відтоку грязі.
Але найбільшою проблемою катастрофи Deepwater Horizon були фальшиві показання, передані щоб обійти реальність і не затримувати буріння. Постійний потік даних, що забезпечують алгоритмічні аналітичні звіти, унеможливив би таке маніпулювання інформацією.
Тоні Тернер, Директор з питань реалізації проєктів та інновацій Vetasi, каже, що управління активами та технічне обслуговування еволюціонували від функції підтримки, яка забезпечує роботу обладнання, до однієї з найважливіших функцій, направлених на забезпечення добробуту підприємства: «Управління технічним обслуговуванням спочатку було майже повністю реактивним: воно починало діяти, коли щось ламалося, подібно до того, як сили безпеки адаптуються до режиму тривоги та мобілізуються лише після того, як потрапили в засідку або наїзду на міну. Управління технічним обслуговуванням дозріло до етапів регулярного патрулювання (профілактичне технічне обслуговування за графіком) та постійних дозорних і сторожових чергувань (профілактичне технічне обслуговування за станом). Однак IIoT – це зміна парадигми. Компанії тепер можуть застосовувати превентивні удари і навіть вирішувати проблеми, вдаючись до режимів прогнозного та рекомендованого обслуговування.
Share this Blog Post: